Президент США Дональд Трамп достроково покинув саміт G7 у Канаді через роздратування діями президента Франції Емманюеля Макрона. Іншою причиною стало небажання зустрічатися з українським президентом Володимиром Зеленським.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з перебігом підготовки.
Офіційно Трамп пояснив свій від’їзд необхідністю повернутися до Вашингтона через конфлікт між Ізраїлем та Іраном. Втім, співрозмовники видання кажуть, що справжньою причиною стала комбінація особистих образ.
Зокрема, через поїздку Макрона до Гренландії, де той публічно розкритикував плани Трампа встановити контроль над островом. Крім того, американський президент не виявив зацікавленості у зустрічі з українським лідером, який був присутній на саміті.
Саміт НАТО скоротили через Трампа
На тлі цих подій НАТО було змушене переглянути формат свого наступного саміту. Він мав проходити протягом трьох днів у Гаазі наступного тижня, проте його скоротили до однієї робочої сесії тривалістю 2,5 години. Це рішення ухвалили, щоб Трамп не нудьгував і не поїхав раніше, як це сталося нещодавно на зустрічі G7.
У саміті НАТО також візьме участь і президент України Володимир Зеленський. Він буде присутній на неформальній вечері, організованій королем і королевою Нідерландів.
Несподіванки, які чекають на Трампа
Основним предметом дискусії на саміті стане ініціатива щодо збільшення витрат на оборону. Дональд Трамп вимагає, аби країни-члени НАТО витрачали щонайменше 5% ВВП на оборону, однак ця пропозиція викликала спротив.
У відкритому листі прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес назвав нову мету “нереалістичною” та такою, що може зашкодити економіці та соціальній сфері. Він попередив, що спроба різко збільшити витрати може призвести до інфляції, зростання боргу й урізання бюджету на освіту, охорону здоров’я та технології.
Санчес, який є найвпливовішим представником лівоцентристських урядів у НАТО, також застеріг, що така політика змусить європейські країни відмовитися від переходу до зеленої енергетики та міжнародної допомоги. Окремо він підкреслив, що поспішні закупівлі озброєнь на ринку можуть лише посилити проблеми сумісності техніки та переорієнтувати кошти на неєвропейських постачальників.
Іспанія вже сьогодні не виконує чинну норму НАТО у 2% ВВП на оборону. У своєму листі Санчес запропонував два варіанти: або виключити Іспанію з нових зобов’язань, або запровадити більш гнучку систему, де дотримання цільового показника є необов’язковим.
За даними FT, окрім Іспанії, низка інших країн також висловлює сумніви щодо нових вимог. Це ускладнює позицію Генсека НАТО Марка Рютте, який виступає за компроміс — збільшення основних оборонних витрат до 3,5% ВВП до 2030 року плюс 1,5% на підтримку інфраструктури та кібербезпеки.
Нагадаємо, раніше британське видання The Times повідомляло, що рішення щодо витрат на оборону хочуть представити як особистий тріумф Трампа – після десятиліть закликів американських президентів до європейських союзників.
