Лікарні на східному фланзі НАТО — у Литві, Латвії, Естонії та Польщі — активно готуються до найгіршого сценарію: повномасштабної війни з Росією.
Про це повідомляє Politico.
Медзаклади запасаються комплектами для надання допомоги при масових ураженнях, облаштовують операційні в підвалах, закуповують бронежилети для медиків і готують евакуаційні маршрути.
Такі ініціативи є прямою відповіддю на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке розвіяло ілюзії щодо безпеки Європи.
Посилення готовності по всьому східному флангу
У середині травня в Йонаві, литовському місті з населенням 30 тисяч осіб, відбулися дводенні військові навчання “Залізний Вовк” (Geležinis Vilkas). Метою було підготувати військових, поліцію, пожежників, лікарні та парамедиків до роботи в надзвичайних умовах.
У Вільнюсі лікарня Сантарос облаштовує бомбосховища, автономні системи водо- та енергозабезпечення, а також майданчики для гелікоптерів. Медзаклад розташований всього за 50 кілометрів від зовнішнього кордону ЄС з Білоруссю.
Аналогічні заходи відбуваються і в Естонії: встановлюють генератори, закуповують супутникові телефони та розглядають створення резервної інтернет-мережі на випадок відключення зв’язку.
Особливу увагу приділяють захисту старої радянської інфраструктури, що є вразливою до ударів: великі лікарняні комплекси з високими корпусами перетворюються на потенційні цілі. Частину приміщень переобладнують у підземні операційні.
Естонія також закуповує мобільні медичні модулі, які можна швидко розгорнути в польових умовах.
Найвразливіші точки
Естонія вже виділила 25 млн євро на комплекти для надання допомоги при масових ураженнях — турнікети, ортопедичне обладнання, перев’язувальні матеріали. У Латвії після пандемії COVID-19 діє правило про тримісячний запас ліків у медзакладах. Проте експерти наголошують: Балтія занадто близько до лінії фронту, щоби там зберігати основні резерви. Європейський Союз має взяти частину відповідальності за централізоване забезпечення.
Окрема проблема — дефіцит кадрів. У країнах Балтії навантаження на медперсонал і в мирний час є високим. У разі війни багато хто може не вийти на роботу: опитування в Литві показало, що лише 39% медиків готові залишитися, тоді як понад 25% — ймовірно втечуть.
У Латвії лікарів уже зобов’язали підписати документи про те, що у разі повітряної тривоги вони зобов’язані з’явитися на робоче місце. Але деякі лікарі зізнаються: не впевнені, як саме мають діяти в умовах бойових дій.
Досвід України
Усі країни східного флангу НАТО посилюють тренування: у Литві цьогоріч відбудеться щонайменше 17 навчань для медиків та військових. У лікарнях готують персонал до роботи в умовах масових травм, зокрема ампутацій, опіків, поранень від вибухів — травм, не характерних для мирного часу.
Частина медиків їде до України, щоби отримати реальний бойовий досвід. Литовська медсестра Вайва Янкєнє, яка понад 20 разів волонтерила в Україні, зокрема в Бучі, розповідає: найкраща підготовка — це робота на фронті.
