Польський Сейм прийняв закон, який проголошує 11 липня Днем вшанування пам’яті поляків, що стали жертвами “геноциду”, здійсненого Організацією українських націоналістів (ОУН) та Українською повстанською армією (УПА).
Про це пресслужба парламенту Польщі повідомила 4 червня у Facebook.
У документі зазначається, що в період з 1939 по 1946 роки представники ОУН, УПА та інших українських збройних формувань позбавили життя понад 100 тисяч поляків.
Крім того, повідомляється, що ще стільки ж були змушені залишити свої домівки на територіях, які на той час належали Польщі. Наймасовіші вбивства, як вважають у Сеймі, сталися влітку 1943 року. Саме тому 11 липня було обрано як символічну дату для вшанування пам’яті жертв.
“Мученицька смерть через належність до польської нації заслуговує на те, щоб її пам’ятали у вигляді дня, який щорічно вшановує польська держава, сплачена цими жертвами”, – цитує закон пресслужба Сейму.
Міністр клімату Пауліна Хеннінг-Кльоска сказала, що це рішення не вплине на польсько-українські відносини:
“Я переконана, що Україна знає, де місце Польщі у її підтримці, а історичні питання мають роз’яснювати історики. Однак жертви завжди є жертвами. Ми маємо право вшанувати їхню пам’ять та підтримувати їхні родини”.
Реакція МЗС України
МЗС України висловило занепокоєння з приводу такого рішення. Там зазначили, що такий крок не відповідає принципам добросусідства між країнами.
При цьому у Міністерстві закордонних справ України підкреслили, що подібні односторонні рішення не сприяють досягненню взаєморозуміння та примирення, над якими Київ і Варшава довго працювали. Зокрема, в межах Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу.
Дипломати наголосили: Україна завжди підтримувала неупереджене й наукове осмислення складних моментів спільного минулого. На переконання МЗС, єдиний шлях до примирення — це відкритий діалог, взаємна повага й професійна співпраця істориків, а не політизовані інтерпретації.
Київ закликав польську владу утриматися від кроків, які можуть загострити двосторонні стосунки та перекреслити досягнутий прогрес у конструктивному діалозі.
Попри політичну природу рішення польського парламенту, Україна має намір і надалі здійснювати пошукові та ексгумаційні роботи як на своїй території, так і в Республіці Польща.
“Не слід шукати полякам ворогів серед українців, а українцям – серед поляків. Ворог у нас спільний – Росія. Заради спільної сили, свободи та безпеки наших двох дружніх країн, маємо спільно вирішувати проблемні питання, а не загострювати їх”.
Волинська трагедія
Волинська трагедія – відома в польській історіографії як “Волинська різанина”. Вона охоплює серію взаємних етнічних чисток, які відбувалися на території Волині під час Другої світової війни.
У цей період зіткнулися Українська повстанська армія та польські збройні формування, зокрема Армія Крайова. Точна кількість загиблих залишається невідомою. За різними оцінками, загинули від 25 до 100 тисяч поляків і від кількох тисяч до 24 тисяч українців.
У 2016 році Польща визнала ці події актом геноциду. У відповідь Верховна Рада України заявила, що таке формулювання є спотвореною оцінкою складної та трагічної сторінки спільної історії.
