Фінансові установи змушені будуть надавати дані про отримувача платежу до його здійснення, включаючи перекази на картки інших банків.
Про це повідомляється у постанові НБУ.
Відповідно до документа, надавачі платіжних послуг мають адаптувати свою роботу до нових вимог до 1 жовтня 2025 року.
За словами представників НБУ, це дозволить покращити прозорість платіжних операцій та посилити захист прав споживачів платіжних послуг.
Зокрема обов’язковою буде передача інформації про:
- суб’єкта господарювання – код за ЄДРПОУ;
- фізичну особу – унікальний (повний) номер платіжного інструменту.
При цьому у Національному банку мають намір внести корективи до вимог щодо складання банками платіжних інструкцій та визначити обов’язкові реквізити для них. Для онлайн-платежів банки зобов’язуються надавати платникам повну назву установи до початку ініціації переказу.
Це дозволить українцям отримувати чітку інформацію про одержувача платежу чи переказу.
Яку інформацію має містити платіжна інструкція
Згідно зі змінами до Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, платіжна інструкція повинна містити таку обов’язкову інформацію:
- номер інструкції, дата та час проведення операції;
- повне або скорочене (за наявності) найменування надавача платіжних послуг;
- повне або скорочене (за наявності) найменування та ідентифікатор еквайра або інші реквізити, які дозволяють його ідентифікувати;
- ідентифікатор платіжного термінала (якщо використовується);
- унікальний номер платіжного інструменту платника;
- дані про отримувача:
- для юридичних осіб – повне або скорочене (за наявності) найменування, номер рахунку у форматі IBAN та код ЄДРПОУ;
- для фізичних осіб-підприємців або осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність – найменування, номер рахунку у форматі IBAN, РНОКПП або серія та номер паспорта (для осіб, які мають відповідну відмітку в паспорті для здійснення платежів);
- для фізичних осіб – унікальний номер платіжного інструменту, номер рахунку у форматі IBAN, електронний гаманець або інший унікальний ідентифікатор (за наявності).
7. сума та валюта операції;
8. комісійна винагорода платіжного провайдера (за наявності);
9. комісія еквайра, яку утримує банк з платника (за наявності);
10. призначення платіжної операції;
11. код категорії діяльності суб’єкта господарювання.
Еквайринг – це послуга, яка дає змогу бізнесам приймати платежі за товари та послуги через банківські картки або інші безготівкові способи оплати.
Коли клієнт розраховується карткою, банк-еквайр (банк, що обслуговує точку продажу) здійснює операцію, перевіряє наявність коштів на рахунку клієнта та переказує їх на рахунок продавця.
Раніше голова НБУ Андрій Пишний заявив, що Національний банк може скасувати обмеження на вихідні перекази з картки на картку у 150 тисяч гривень через один-два місяці. Однак для цього банки повинні довести свою здатність самостійно виявляти ризикових клієнтів.
