Повернути за стіл переговорів президентів України й США Володимира Зеленського та Дональда Трампа після їхньої сварки в Овальному кабінеті. Це одне із завдань, яке мав розв’язати безпековий саміт, що відбувся в перші вихідні березня у Лондоні.
Про це пише Bloomberg.
Прем’єр Великої Британії Кір Стармер, його італійська колега Джорджа Мелоні та президент Франції Емманюель Макрон використали захід, щоб продемонструвати широку підтримку України. Однак за лаштунками вони намагалися повернути Володимира Зеленського за стіл переговорів із президентом США Дональдом Трампом.
Європейські лідери сподіваються встигнути переконати Трампа продовжувати взаємодію з Європою та Україною до того, як відбудуться його мирні переговори з Путіним.
За інформацією видання, наразі напрацьовується формат групи "Європа+". До неї мають увійти країни, що не входять до ЄС, зокрема Канада. Згадану групу Стармер та Макрон мають намір найближчими днями представити Трампу, щоб отримати його підтримку.
Як сказав Кір Стармер журналістам, Велика Британія та Франція будуть працювати з Україною над планом припинення бойових дій.
"Потім ми обговоримо цей план зі Сполученими Штатами", – сказав глава британського уряду.
Повідомляється, що цей план ґрунтується на переконанні, що попри конфлікт в Овальному кабінеті, деякі представники адміністрації Трампа не готові відмовитися від переговорів з Україною. Один з європейських чиновників, знайомий з переговорами, сказав, що президент США, схоже, дотримується менш жорстких поглядів, ніж дехто в його адміністрації. За словами джерела, деякі помічники наполягали на тому, що частиною будь-якої угоди має стати відставка Володимира Зеленського.
Про роль президента України
Намагаючись повернути Трампа та Зеленського за стіл переговорів, Стармер, Мелоні та Макрон у перші березневі вихідні вели переговори з обома лідерами. Європейські політики вважають, шлях до відродження угоди про видобуток корисних копалин все ще існує. На їхнє переконання, президент США зацікавлений у стримуванні подальшої російської агресії проти України.
Перед європейцями наразі стоїть складне завдання – публічно продемонструвати, що президент Зеленський готовий до миру, якщо до нього буде залучена Європа. Про це сказав колишній посол Великої Британії в НАТО Адам Томсон. Наступним кроком, за його словами, варто "зробити цей пакет достатньо привабливим для Дональда Трампа. Американського президента слід умотивувати, "щоб він захотів реінвестувати принаймні в якості посередника, навіть якщо він не буде на українській чи європейській стороні", вважає Томсон.
Зазначається, що налагодити відносини між Трампом і Зеленським буде непросто. У той час як європейські союзники поспішили висловити підтримку лідеру зруйнованої війною країни, США чітко дали зрозуміти, що хочуть публічних вибачень.
"Потрібно відновити будь-який інтерес до добросовісних переговорів, перш ніж президент Трамп захоче знову брати участь у всьому цьому", – заявила директор національної розвідки Трампа Тулсі Габбард в інтерв’ю Fox News Sunday.
Боротьба за реабілітацію українського президента – лише частина виклику, який Трамп кинув Європі. Лідери континенту також стикаються з новим тиском щодо побудови більш переконливої архітектури безпеки. Нова структура має враховувати як захист України, так і бути готовою до можливого виходу Сполучених Штатів з НАТО та інших давніх зобов’язань на континенті.
Більше про саміт
Президент Володимир Зеленський назвав саміт "сильним початком" і сказав, що вже бачить "теоретичну можливість" розміщення іноземного контингенту. Водночас він сказав, що ще занадто рано говорити про "перші кроки".
Емманюель Макрон, своєю чергою, заявив, що деякі країни хотіли б місячного перемир’я в Україні. Це дозволить розпочати переговори про розгортання миротворчого контингенту. Однак не було досягнуто жодної домовленості щодо термінів припинення вогню, сказав журналістам один з британських чиновників.
Глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила про необхідність "терміново переозброїти Європу". За її словами, європейці повинні перетворити Україну "на сталевого дикобраза, який не перетравиться для потенційних загарбників". А сама Європа має побачити "сплеск" витрат на оборону.
За словами Макрона, ЄС має виділити 200 млрд євро на посилення своєї обороноздатності. Виділення Україні військової підтримки на 20 млрд євро обговорюватимуть на розширеному засіданні Євроради 6 березня.
