Україна відзначає День Героїв Небесної сотні: що було 11 років тому

20 лютого Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної сотні. 11 років тому у центрі Києва відбулися жорстокі розстріли учасників протестів. Того дня загинули 48 осіб, які, разом із тисячами інших протестувальників, боролися за європейське майбутнє нашої країни.

Президент України Володимир Зеленський з нагоди Дня Героїв Небесної сотні заявив, що вони віддали найдорожче – своє життя, щоб українці жили у вільній державі.

"20 лютого – день, коли ми згадуємо і вшановуємо тих, хто зробив свій вибір бути вільними, будувати сильну, європейську Україну, не миритися з підкоренням. Вони віддали найдорожче – своє життя, щоб ми жили у вільній державі", – написав Зеленський.

Він нагадав, що саме в ці дні 2014 року Росія обрала війну – розпочала перші кроки до захоплення Криму.

З чого розпочалася Революція Гідності

21 листопада 2013 року уряд на чолі з прем’єр-міністром Миколою Азаровим ухвалив рішення припинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Євросоюзом. Водночас влада, очолювана експрезидентом Віктором Януковичем, продовжувала зміцнювати відносини з Росією.

Того ж вечора на Майдані Незалежності в Києві розпочався мирний протест, в якому взяли участь кілька сотень українців. Через кілька днів, 24 листопада, на головній вулиці столиці зібралося вже понад сто тисяч осіб, які підтримували євроінтеграцію.

З самого початку спецпризначенці розпочали розгін протестувальників: в районі Кабінету Міністрів сталися сутички, а також відбувся штурм наметового містечка на Європейській площі.

29 листопада, коли Янукович остаточно відмовився підписати Угоду про асоціацію з ЄС, опозиція почала вимагати відставки уряду та проведення дострокових виборів.

30 листопада вночі бійці “Беркута” жорстоко розправилися з кількома сотнями мітингувальників біля монумента Незалежності. Того дня можна вважати, що Євромайдан перетворився на Революцію Гідності.

Жорстокість силовиків викликала сильний спротив, і 1 грудня до Майдану Незалежності рушили від 500 тисяч до мільйона осіб. Учасники Революції почали захоплювати державні установи та одночасно відбиватися від “Беркута”. 

22 січня на вулиці Михайла Грушевського загинули перші герої Євромайдану – Сергій Нігоян, Михайло Жизневський і Роман Сеник.

Кульмінація Майдану і перемога над режимом Януковича

Пік протестів припав на 18, 19 та 20 лютого, зазначає директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло. Ці дні вважаються найтрагічнішими для Майдану.

18 лютого народні депутати планували розглядати зміни до Конституції, що могли б призвести до припинення повноважень президента Януковича.

Протестувальники вирішили влаштувати марш до Верховної Ради, аби закликати депутатів підтримати ці зміни.

Тодішня міліція розпочала наступ на Майдан, залучивши два бронетранспортери, які в’їхали на площу, заповнену людьми. Внаслідок сутичок цього дня загинули 29 протестувальників, ще 500 отримали поранення.

Вночі “беркутівці” готувалися захопити Будинок профспілок, де знаходилися кухні, медичні пункти, склади та координаційні центри мітингувальників. Перед наступом будівлю підпалили невідомі особи. Згодом у вигорілій будівлі знайшли тіла двох учасників Майдану.

Оборона Майдану тривала всю ніч з 18 на 19 лютого. У результаті наметове містечко згоріло вщент.

Згідно зі словами керівника Музею Революції Гідності, 20 лютого вулиця Інститутська стала найбільш напруженим місцем на Майдані.

Вранці працівники міліції почали залишати площу, спрямовуючись до Жовтневого палацу. Беззбройні протестувальники, озброєні саморобними захисними засобами, рушили на них. Щоб забезпечити прикриття для відступаючих силовиків з Жовтневого, заступник командира “Беркута” віддав наказ відкривати вогонь по протестувальниках.

“Дуже багато майданівців зазнали або смертельних поранень, або були вбиті на місці. Були постріли в голову, в шию, в очі – дуже цинічні, безпідставні. Вони не були спровоковані в жодний спосіб”, – розповідає Ігор Пошивайло.

Він додає: беркутівці припинили стріляти аж о 12 годині, а потім почали покидати майдан Незалежності. Того дня загинуло 48 протестувальників, а 70 – отримали вогнепальні поранення.

Ігор Пошивайло зазначає, що саме цей день став завершенням активної фази Революції.

22 лютого українці дізналися про втечу Януковича до Росії. До виборів у травні 2014 року обов’язки президента виконував Олександр Турчинов, голова Верховної Ради.

“Небесна сотня”

У часи Революції Гідності загинуло 107 протестувальників, яких назвали Небесною сотнею.

Існує кілька версій походження цієї назви: одна з них пов’язана з організаційними підрозділами самооборони Майдану, відомими як сотні. Інша версія стверджує, що цей термін вперше використала поетеса Тетяна Домошенко у своєму вірші під час публічного прощання з загиблими, згадує директор Музею Революції Гідності.

Пісня “Пливе кача”, що лунала під час прощання, стала неофіційним гімном для тих, хто загинув на Майдані.

Попри те, що назва загиблих героїв – загальноприйнята, юридичного поняття “Небесна сотня” досі не існує.

"Хоч при цьому існує орден Героїв Небесної сотні, який вручають посмертно за патріотизм і мужність, виявлені під час захисту держави. Ним були нагороджені загиблі майданівці, які були іноземцями“, – розповідає Ігор Пошивайло.

Усі загиблі учасники Революції Гідності, які були громадянами України, у 2014 році отримали звання Героя України. 11 лютого 2015 року п’ятий президент Петро Порошенко підписав Указ, який встановив 20 лютого як День пам’яті Героїв Небесної сотні.

У листопаді 2015 року було створено Національний меморіальний комплекс — Музей Революції Гідності. Проте до сьогодні він не має постійного приміщення і функціонує як інституція.

Протягом 11 років на честь загиблих Героїв було названо сотні вулиць і площ у різних містах України. Крім того, про події Революції Гідності створено понад 20 фільмів. Одним з найвідоміших є документальний фільм “Зима у вогні”, режисером якого є Євген Афінєєвський.

За словами прокурора у справах Майдану Ігоря Земскова, станом на сьогодні вдалося встановити особи 30 силовиків, які стріляли у протестувальників. До суду направили 7 таких проваджень. Чотирьох беркутівців засудили, а одного – виправдали. Розгляд інших справ досі затягується через нібито “завантаженість суддів”, говорить прокурор.

У 2025 році до Дня Героїв Небесної сотні в Києві відбудеться акція “Ангели пам’яті”. На деревах повісили паперових ангелів, що символізують загиблих під час протестів.

З усіма подіями, що відбудуться цього року, можна ознайомитись на сайті Музею Революції Гідності.