Ухвалення законопроєкту №11392, який дозволяє НАЕК "Енергоатом" закупити у Болгарії російські реактори для Хмельницької АЕС, було ухвалено з порушенням регламенту. Це відкриває можливості для оскарження проєкту у Конституційному суді України.

Про це заявила голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Євросоюзу комітету ВР з питань енергетики Інна Совсун, повідомляє "Укрінформ".

За словами депутатки, наразі Верховна Рада не набере достатню кількість голосів, щоб заблокувати законопроєкт про закупівлю російського обладнання для ХАЕС.

"Я впевнена, що блокуючі постанови будуть, і так само впевнена, що вони не наберуть достатньої кількості голосів. Це об’єктивно не змінить ситуацію. Подання до Конституційного суду залишається цікавим варіантом", – сказала Совсун.

Вона підкреслила, що скандальний законопроєкт було схвалено з порушенням регламенту. У першому читанні документ мав зовсім інші положення, які не стосувалися добудови ХАЕС.

"У таких випадках є порушення регламенту й можна думати про подання на скасування закону через Конституційний суд", – сказала депутатка.

Совсун зазначила, на розгляд подання потрібен буде час, тож обладнання вже можуть встигнути закупити.

Більше про законопроєкти щодо ХАЕС

Урядовий законопроєкт №11146 про добудову 3 та 4 енергоблоків Хмельницької АЕС з квітня минулого року перебуває у Верховній Раді. Його декілька разів намагалися поставити на голосування, але згодом знімали з порядку денного.

Головна претензія до авторів законопроєкту – закупівля російського обладнання. Комітет антикорупційної політики визнав законопроєкт №11146 щодо добудови ХАЕС таким, що містить корупційні ризики.

11 лютого Верховна Рада у другому читанні з новими правками схвалила законопроєкт №11392, який передбачав можливість спрощення доступу до електромереж для бізнесу. Однак між першим та другим читанням положення про спрощення доступу до мереж зникло. Натомість з’явилася норма, яка дозволяє закупівлю російських реакторів в Болгарії для ХАЕС.

Проєкт закону №11392 підтримав 261 депутат – вирішальні голоси надала "Батьківщина", повідомив нардеп Ярослав Железняк. За його інформацією, на закупівлю російського обладнання для Хмельницької АЕС Україна заплатить 1 млрд доларів.

Що відбувається у Конституційному суді

Наразі Конституційний суд України здатен лише частково здійснювати правосуддя. Впродовж січня низка суддів КС подали у відставку. Так, 27 січня у зв’язку з завершенням дев’ятирічного строку залишили посади троє суддів КСУ – Володимир Мойсик, Віктор Колісник та Віктор Кривенко, який виконував обов’язки голови Конституційного суду.

Виконувачем обов’язків голови КСУ став суддя Олександр Петришин. Він відомий своїм висновком, що Леонід Кучма може бути втретє обраний президентом України.

Однак у Конституційному суді наразі немає кворуму. Фактично дієздатним є лише Перший Сенат. Тут залишилося шість суддів – мінімальна для його повноважності кількість. Велика палата та Другий Сенат через нестачу суддів не можуть проводити роботу.