Олександр Валентинович Турчинов – голова Верховної Ради України у лютому-листопаді 2014 року, виконувач обовʼязків президента України у лютому-червні 2014 року.
Місце народження, освіта
Народився в місті Дніпро (на той момент – Дніпропетровськ) 31 березня 1964 року.
Навчався в Дніпропетровському металургійному інституті, який закінчив у 1986 році.
Має ступінь доктора економічних наук.
Карʼєра
Працювати починав вальцювальником та майстром виробництва на комбінаті “Криворіжсталь”.
У 1990 році став головний редактором Українського відділення інформаційного агентства “ІМА-прес”.
Наступного року був очільником Інституту міжнародних зв’язків, економіки, політики і права.
Протягом 1994-1998 років працював в освітній сфері, обіймавши посади:
- голови Інституту економічних реформ;
- завідувача лабораторії дослідження тіньової економіки Національної академії наук України;
- професора Київського національного економічного університету.
Діяльність у політиці
У період із 1987 по 1990 роки перебував на посадах секретаря районного комітету комсомолу, а також завідувача відділу агітації і пропаганди Дніпропетровського обкому комсомолу.
У 1992-му потрапив у Дніпропетровську облдержадміністрацію, куди його призначили головою економічного комітету.
Наступного року був радником прем’єр-міністра України Леоніда Кучми з економічних питань.
У 1994-1997 роках очолював партію “Громада”, а до 1999-го був у керівних органах політсили.
1998 рік відзначився для Турчинова першим обранням у Верховну Раду. Тоді він пройшов у парламент за списком “Громади”, яка була створена за його участі. Але в 1999-му перейшов у Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”, ставши головою відповідної фракції в Раді.
Переобирався народним депутатом у 2002, 2006, 2007, 2012 та 2014 роках (від “Батьківщини”, “Блоку Юлії Тимошенко”, а в останньому випадку – від “Народного фронту”).
У 2004-му Турчинов був заступником керівника виборчого штабу кандидата в президенти Віктора Ющенка.
Наступного року отримав крісло голови Служби безпеки України. Очолював орган кілька місяців, після чого подав у відставку.
Влітку 2007-го був призначений першим заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України.
А з кінця того року по березень 2010-го обіймав посаду першого віцепрем’єр-міністра України.
Балотувався в міські голови Києва під час позачергових виборів у 2008 році, але посів друге місце з результатом у 18,77% голосів.
За часів президентства Віктора Януковича, коли Юлію Тимошенко було увʼязнено, Турчинов був керівником “Батьківщини”.
У лютому 2014-го, коли Янукович виїхав із України, Рада підтримала кандидатуру Турчинова на посаду спікера парламенту. Як голова ВР до червня 2014 року він виконував обовʼязки президента України. Будучи фактичним очільником держави, в квітні того року підписав указ про початок Антитерористичної операції. На той момент Росія окупувала АР Крим і почала окупацію населених пунктів на сході України.
Наприкінці того року був призначений секретарем Ради національної безпеки і оборони України. Перебував у цьому кріслі до травня 2019-го.
Із грудні 2019-го координує громадську спілку “Всеукраїнський собор”.
Влітку 2020 року очолив виборчий штаб партії “Європейська солідарність”.
Після початку повномасштабної агресії РФ проти України приєднався до лав ЗСУ.
Сімейний стан
Одружений із Ганною Турчиновою – деканом одного з факультетів Українського державного університету ім. М. Драгоманова. Мають дорослого сина Кирила.