Згідно з українським законодавством, державна охорона, що фінансується з держбюджету, охоплює ключових посадовців та установи держави.
Про це нагадує видання “Слово і діло”.
Захист на найвищому рівні гарантується чотирьом основним інституціям: Верховній Раді, уряду, а також двом найвищим судовим органам – Конституційному та Верховному судам.
Особливий статус має глава держави – його безпека та захист членів родини гарантується на постійній основі. Цей захист продовжується і після завершення президентського терміну, за винятком випадку усунення через процедуру імпічменту.
Коло захищених посадовців також включає керівництво парламенту (спікера та віцеспікерів), очільника уряду, керівників обох судів, першого віцепрем’єра, генпрокурора, а також голів МЗС та Міноборони.
За наявності загроз, спеціальні служби можуть ініціювати надання охорони й іншим високопосадовцям, але остаточне рішення ухвалює президент України.
Як змінювалось фінансування УДО з 2014 по 2025 роки
Витрати на захист посадовців та держустанов демонструють стабільне зростання протягом останнього десятиліття.
Так, зокрема, у 2014 році на УДО передбачалось 313,9 млн грн, з яких 219,5 млн спрямовувалися на заробітні плати.
За 2015-2016 роки бюджет витрат на держохорону зростав щороку на 37%: до
431,8 млн грн у 2015 та до 593 млн грн наступного року.
У 2017 році тенденція не змінилась – витрати на держохорону зросли на 36,9%. Для цього у держбюджет заклали 811,9 млн грн. У наступному році ця сума вже становила 994,1 млн грн, що становить 22,4% зростання.
У 2019 році витрати на державну охорону перевищили мільярд гривень – 1 млрд 333,1 млн гривень.
У 2020 ця сума становила вже 1,5 млрд грн, а наступного – 1,61 млрд грн.
У 2022 році витрати на охорону органів влади та чиновників різко зросли на 77% і становили 2 млрд 858,7 млн гривень
У 2023 році на державну охорону виділили 3 млрд 305,3 млн гривень (+15,6%), у 2024 році – 3 млрд 676,5 млн (+11,2%).
Наступного року на ці цілі планують витратити на 4,2% більше – 3 млрд 830,9 млн гривень.
