МКС звинуватив Монголію у невиконанні ордера на арешт Путіна

Поділитися:

Путін в Монголії. Фото: DW
Путін в Монголії. Фото: DW

Міжнародний кримінальний суд визначив, що Монголія, відмовившись заарештовувати Володимира Путіна під час його візиту до Улан-Батора, порушила Римський Статут. Відповідне рішення 24 жовтня схвалила Палата попереднього провадження II МКС, повідомляється на сайті суду.

"Не заарештувавши пана Путіна, коли він перебував на її території, і не передавши його суду, Монголія не виконала запит суду про співпрацю в цьому відношенні", – йдеться в повідомленні.

Як пояснили у суді, Монголія діяла всупереч положенням Римського статуту. Вона перешкоджала МКС здійснювати свої функції та повноваження у значенні статті 87(7) статуту.

Подальшу долю Монголії вирішить асамблея держав-учасниць суду, на розгляд якої було передано це питання. Які санкції можуть чекати державу-порушницю, не уточнюється.

Контекст ситуації

Відзначимо, що рішення суду було оприлюднено 24 жовтня, коли генсек ООН Антоніу Гутерреш перебував на саміті БРІКС у Казані. Під час візиту він спілкувався з очільником Кремля Володимиром Путіним, який перебуває під ордером на арешт від МКС.

Коаліція громадських організацій "Україна. П’ята ранку" та ГО "Центр громадянських свобод" публічно засудили візит Гутерреша до Росії. Вони заявили, що зустріч генсека ООН з російським диктатором, якого МКС звинувачує у міжнародних злочинах, підриває авторитет цього суду. А також цінності, на яких базується ООН.

Громадські активісти закликали Міжнародний кримінальний суд відреагувати на зустріч генсека ООН з Путіним.

Що передувало

У березні 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна, а також дитячого омбудсмена Росії Марії Львової-Бєлової. Їх звинувачують у незаконній депортації дітей з окупованих територій України до Росії.

Оскільки у МКС немає своїх силових структур, арештувати особу, яка перебуває під ордером суду, мають держави, які ратифікували Римський статут. За умови, що обвинувачений прибуде на територію цієї країни.

Втім Монголія, яка ратифікувала Римський статут у 2002 році, проігнорувала цю вимогу. 2 вересня цього року в аеропорт Улан-Батора Володимира Путіна зустрічав не конвой, а делегація з квітами. Візит російського диктатора до Монголії тривав два дні. За цей час він провів низку зустрічей з керівництвом країни.

Пізніше в Улан-Баторі, виправдовуючи свою бездіяльність, пояснили, що вимушені були так чинити через енергетичну залежність від РФ та Китаю.

Ольга Тодорова
Ольга Тодорова

Українська журналістка з досвідом роботи в медіа більше 15 років. Спеціалізується на суспільно-політичній аналітиці, питаннях економіки, міжнародній політиці. Зосереджена на роботі з першоджерелами, вважає, що цифри подекуди більш красномовні ніж слова. Чітко відслідковує тренди і за наявних фактів робить аналітичні та прогнозні матеріали.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Мадяр сказав, чому Угорщина висилає 10 російських дипломатів

Угорщина оголосила персонами нон грата відразу 10 російських дипломатів...

Зеленський допустив відновлення переговорів із США та РФ: де і коли

Тристоронні переговори України, Сполучених Штатів та Росії можуть відновитися,...

Генпрокурор Кравченко подав у відставку: як він пояснив це рішення

Руслан Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з...

Росія найближчим часом буде готова повернутись до переговорів, – Le Figaro

Американські перемовники повідомили партнерам з Європи, що Російська Федерація...

Віткофф стверджує про “суттєвий прогрес” у діалозі щодо війни в Україні

У переговорах про можливе завершення повномасштабної війни в Україні...

Скільки росіян виступають проти війни в Україні: відповідь ГУР

Більше 60% громадян Російської Федерації (РФ) виступають проти продовження...

Інцидент з дроном у Лейпцигу: Росія оголосила Німеччині “відповідь”

Російська Федерація (РФ) найближчим часом закриє генеральне консульство Німеччини...

Публікації

Персони

Іващенко Олег

Начальник Головного управління розвідки Міноборони України

Кличко Віталій

Міський голова Києва, голова КМДА

Філіп I

Король Бельгії

Експертні

Від бронемашин до 155-мм снарядів: чому алюміній стає питанням національної безпеки

Нещодавно видання ПолітАналіз писало про значення алюмінію для оборонної...

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...

Чого очікувати в 2026 році?

Україна і світ у 2026 році переживатимуть руйнування старого...