Угорщина та російська газова компанія “Газпром” ведуть перемовини щодо угоди на 2025 рік, у рамках якої Будапешт планує збільшити закупівлю газу. Для цього планують максимально використати можливості “Турецького потоку”.
Про це заявив в інтерв’ю російському пропагандистському агентству глава угорського МЗС Петер Сійярто.
10 жовтня “Газпром” і угорська енергетична компанія MVM уклали меморандум про взаєморозуміння. Він передбачає можливість розширення обсягів поставок російського газу до Угорщини.
Чиновник зазначив, що вони фактично збільшують обсяги постачання. За його словами, вже було підписано додаткову угоду на останній квартал цього року, яка включає більші обсяги за конкурентоспроможною ціною. Наразі тривають переговори щодо угоди на наступний рік.
Він повідомив, що угода передбачає збільшення обсягів закупівлі газу. За словами Петера Сійярто, це стане можливим завдяки використанню повної пропускної здатності газопроводу “Турецький потік”, що дозволить збільшити обсяги за всіма комерційними контрактами.
Газопровід “Турецький потік”, прокладений напередодні російського вторгнення в Україну, транспортує російський газ через Чорне море до Туреччини, а звідти на європейську територію, зокрема до Болгарії, де він відомий як “Балканський потік”. Болгарія не закуповує газ із цього трубопроводу, але виконує транзитні функції, постачаючи його до Сербії та далі в Угорщину.
Наприкінці серпня стало відомо, що Сійярто відвідав Санкт-Петербург для переговорів з очільником російського “Газпрому” Олексієм Міллером. Під час зустрічі угорський посадовець підтвердив, що основною метою візиту було обговорення постачання російських енергоносіїв.
Він зазначив, що меморандум про взаєморозуміння, підписаний із “Газпромом”, закріплює практику укладання додаткових угод до довгострокових контрактів на майбутні роки, що забезпечує конкурентні ціни.
Варто нагадати, що в серпні Сійярто заявляв про неможливість гарантувати енергетичну безпеку Угорщини без російського газу.
Відносини з Україною
У липні Україна призупинила транзит нафти компанії “Лукойл” до Словаччини та Угорщини через санкції, накладені на цю російську корпорацію.
Угорщина висловила занепокоєння, стверджуючи, що це порушує умови Угоди про асоціацію з ЄС, однак у Європейському Союзі таку думку не підтримали. Брюссель також не побачив жодних доказів того, що зупинка постачання “Лукойлу” становить загрозу енергетичній стабільності країн.
Після ретельного вивчення обставин, Єврокомісія дійшла висновку, що енергетична безпека цих держав не опинилася під загрозою через призупинення транзиту нафти російською компанією.
