Казахстан доєднався до прихильників "мирного плану" Китаю та Бразилії

Поділитися:

Касим-Жомарт Токаєв. Фото: уряд Казахстану
Касим-Жомарт Токаєв. Фото: уряд Казахстану

Очільник Казахстану Касим-Жомарт Токаєв наголосив, що перемогти Росію військовим шляхом неможливо. Варто вхопитись за шанс до миру, який пропонують Китай і Бразилія шляхом просування свого "мирного плану".

Про це він сказав під час спільного брифінгу з канцлером ФРН Олафом Шольцом, передає Акорда (офіс президента Казахстану).

За словами казахського президента, якби Україна та РФ підписали перемир’я у Стамбулі в березні 2022 року, ситуація могла б скластись зовсім інакше. Проте, вважає він, деякі варіанти врегулювання цього питання все ж залишились.

За словами Токаєва, можливість досягти миру все одно існує. Він наполягає, що перш за все потрібно зупинити бойові дії, а вже потім починати обговорювати територіальні питання. Президент Казахстану переконаний, що "мирний план", який просувають Китай та Бразилія, заслуговує на всебічну підтримку.

"Керівники держав приходять і йдуть, а народи, тим паче сусідні народи, мають жити у мирі та взаєморозумінні", — сказав він.

Очільник казахської держави також зазначив, що в його країні з “непідробною симпатією” ставляться до українського народу та його культури.

“Між нашими державами ніколи не було суперечностей. Посольство нашої країни продовжує функціонувати у Києві”, — сказав президент Казахстану.

Що пропонує "мирний план" Китаю та Бразилії

Наприкінці весни політики Бразилії та КНР зробили спільну заяву, в якій закликали до політичних переговорів для мирного врегулювання війни між Росією та Україною.

Згодом, 2 серпня, МЗС Китаю повідомило, що "план з 6 пунктів" отримав "позитивні" відгуки від понад 110 країн світу.

Наприкінці літа у Пекіні закликали світові країни підтримати китайський "мирний план" для України після серії дипломатичних переговорів з Індонезією, Бразилією та Південною Африкою.

Автори документа закликають "всі зацікавлені сторони" до стриманості. А саме – не допустити ескалації бойових дій.

Також серед пунктів пропонують "не атакувати цивільних осіб або цивільні об’єкти, а також захищати цивільних осіб, включаючи жінок, дітей і військовополонених".

Окрім цього наголошується, що Китай та Бразилія підтримують обмін військовополоненими між сторонами конфлікту.

В останньому пункті країнам світу пропонується згуртуватися для співробітництва у сферах енергетики, валюти, фінансів, торгівлі, продовольчої безпеки та безпеки критичної інфраструктури.

Віталій Войтенко
Віталій Войтенко

Український журналіст, автор новинних та аналітичних матеріалів про політику, війну, оборону й суспільні процеси. У своїх публікаціях приділяє особливу увагу роботі державних інституцій, питанням національної безпеки, антикорупційній тематиці та подіям, що впливають на політичне й суспільне життя України.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Мадяр сказав, чому Угорщина висилає 10 російських дипломатів

Угорщина оголосила персонами нон грата відразу 10 російських дипломатів...

Зеленський допустив відновлення переговорів із США та РФ: де і коли

Тристоронні переговори України, Сполучених Штатів та Росії можуть відновитися,...

Генпрокурор Кравченко подав у відставку: як він пояснив це рішення

Руслан Кравченко повідомив, що подав заяву про відставку з...

Росія найближчим часом буде готова повернутись до переговорів, – Le Figaro

Американські перемовники повідомили партнерам з Європи, що Російська Федерація...

Віткофф стверджує про “суттєвий прогрес” у діалозі щодо війни в Україні

У переговорах про можливе завершення повномасштабної війни в Україні...

Скільки росіян виступають проти війни в Україні: відповідь ГУР

Більше 60% громадян Російської Федерації (РФ) виступають проти продовження...

Інцидент з дроном у Лейпцигу: Росія оголосила Німеччині “відповідь”

Російська Федерація (РФ) найближчим часом закриє генеральне консульство Німеччини...

Публікації

Персони

Пшонка Віктор

Колишній генеральний прокурор

Галущенко Герман

Колишній міністр юстиції та міністр енергетики України

Експертні

Від бронемашин до 155-мм снарядів: чому алюміній стає питанням національної безпеки

Нещодавно видання ПолітАналіз писало про значення алюмінію для оборонної...

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...

Чого очікувати в 2026 році?

Україна і світ у 2026 році переживатимуть руйнування старого...