Японія визнає, що Токіо необхідно розв’язати проблему стосовно російського шпигунства. Крім того, країна залишається важливим джерелом компонентів, які використовуються для виробництва зброї Росії.
Про це заявив речник уряду Мінору Кіхара, якого цитує The Guardian.
Коментуючи публікацію The New York Times (NYT) про те, що країна перетворилася на “лігво” російських шпигунів, Кіхара заявив, що Японія повинна протидіяти цьому з “ще більшою суворістю”.
У розслідуванні зазначається, що Москва використовує Японію як важливий центр для збору розвідувальної інформації та закупівлі технологій подвійного призначення, необхідних для війни проти України. Цьому ж сприяє слабке японське законодавство у сфері протидії шпигунству.
“Ми усвідомлюємо, що в умовах, коли ситуація з безпекою стрімко змінюється, зростає необхідність протидіяти діям іноземних розвідок – таким як збір критично важливої інформації – які загрожують національній безпеці Японії”, – заявив Кіхара.
Кіхара також додав, що цього року парламент Японії ухвалив закон, який дозволяє створити новий національний орган, що координуватиме розвідувальну діяльність країни.
У матеріалі NYT також наведено оцінку українського уряду, згідно з якою японські компоненти містяться у 90% російських ракет, а також дронів. Зокрема зазначається, що російськими операціями в Японії керує розвідник, який працює під прикриттям у токійському офісі авіакомпанії “Аерофлот”.
Через санкційні обмеження закупівельні мережі постачають Росії комплектуючі через компанії-посередники та треті країни. Зокрема, для цього використовують В’єтнам, Узбекистан і Шрі-Ланку.
Як зазначає NYT, після початку повномасштабної війни західні країни вислали сотні російських шпигунів. Багато з них згодом перебрались до Японії , аби отримати доступ до її розвиненої технологічної галузі та скористатися слабким законодавством в питанні протидії шпигунству.
Боротьба з російськими шпигунами у світі
Після початку повномасштабної війни країни Європи посилили боротьбу з російськими розвідувальними мережами. Сотні співробітників російських дипломатичних установ вислали через підозри у роботі на спецслужби. Також країни-партнери скорочують російську дипломатичну присутність, обмежують терміни перебування дипломатів й не тільки.
Європейські правоохоронні органи та контррозвідки викривають людей, яких підозрюють у шпигунстві, диверсіях, кібератаках і спробах втручання у політичні процеси. Країни також посилюють обмін інформацією між спецслужбами та запроваджують санкції проти осіб і організацій, причетних до гібридних операцій.
Раніше Financial Times писало, що Росія могла облаштувати на дахах російських об’єктів у Відні обладнання для збору конфіденційної інформації.
