Окупаційна влада Криму тимчасово призупинила плановий рух пасажирських поїздів на півострові. Це рішення стало черговим епізодом серії атак, які останніми місяцями дедалі сильніше впливають на транспортну систему окупованого регіону, зазначає BBC Україна.
Кампанія з ізоляції півострова Крим
Події останніх тижнів свідчать про системний тиск на транспортні маршрути, які забезпечують функціонування окупованого півострова. Українські сили послідовно завдають ударів по різних елементах логістичного ланцюга — від систем протиповітряної оборони до автомобільних доріг, мостів і транспортних вузлів.
Українські безпілотники останніми днями також неодноразово пошкоджували автомобільний міст через Чонгарську протоку. Після цього рух транспорту перенаправили альтернативним маршрутом через Армянськ.

Одночасно удари по транспортній інфраструктурі на окупованих територіях Херсонської, Запорізької та Донецької областей створюють додаткові труднощі для постачання півострова. На цьому тлі в Криму загострюються проблеми із забезпеченням паливом. Минулого тижня на півострові навіть призупинили вільний продаж бензину.

Знищення Чорноморського флоту як інструменту постачання
Українська кампанія проти кримської логістики розпочалася не сьогодні. Одним із перших напрямків стали удари по російських десантних кораблях у Чорному морі.
На початку вторгнення ці кораблі розглядалися як потенційний інструмент морського десанту. Однак уже в другій половині 2022 року вони фактично почали виконувати функції транспортних суден для перевезення військових вантажів між російськими портами та Кримом.
За роки війни українські сили знищили або серйозно пошкодили низку великих десантних кораблів РФ, серед яких “Саратов”, “Новочеркаськ”, “Цезарь Кунніков”, “Мінськ” та “Оленегорський горняк”. Також повідомлялося про ураження кораблів “Ямал” та “Ніколай Фільченков”.
Окремим фактором стали морські безекіпажні катери. Їх застосування змусило Чорноморський флот РФ відвести значну частину кораблів із Севастополя до Новоросійська. Водночас атаки на морські перевезення тривають. Лише у червні під ударами опинилися кілька суден у портах Маріуполя та Бердянська, а також сам маріупольський порт.
Руйнування системи ППО Криму
Важливим елементом української кампанії залишаються удари по російській протиповітряній обороні на півострові. Саме ППО забезпечує захист військових об’єктів та транспортної інфраструктури від дронів і ракет. Тому її послаблення відкриває додаткові можливості для подальших атак.
За оцінками української сторони, лише протягом зими та початку весни Росія втратила майже 80 засобів протиповітряної оборони. Значна частина цих втрат припала саме на Крим.

Україна дедалі активніше використовує ударні безпілотники середнього радіуса дії. Такі апарати здатні долати близько 200 кілометрів і досягати центральних районів півострова. Використання супутникового зв’язку дозволяє операторам коригувати маршрут польоту в режимі реального часу та обходити частину російських систем радіоелектронної боротьби.
Удари по тиловій інфраструктурі
Паралельно українські сили розширюють перелік цілей на окупованих територіях півдня України. Під удари регулярно потрапляють військові склади, командні пункти, нафтобази, транспортні вузли, радіолокаційні станції та системи ППО.
У ніч на 7 червня Сили спеціальних операцій України повідомили про удар по нафтобазі біля селища Леніно неподалік Феодосії. Опубліковані кадри зафіксували пожежу на об’єкті. Загоряння також підтвердили супутникові дані сервісу NASA FIRMS.
Такі атаки створюють додатковий тиск на систему постачання російських військ на південному напрямку та ускладнюють забезпечення окупованого півострова паливом.
Залізничне сполучення
Залізниця залишається ключовим елементом логістики Криму. Саме нею транспортують значні обсяги як військових, так і цивільних вантажів.
Автомобільний транспорт не здатен повністю замінити залізничні перевезення через обмежену пропускну здатність та значно вищі витрати. Водночас залізниця має власну вразливість. Один удар по локомотиву або колії може зупинити рух на цілій ділянці та порушити графік великої кількості потягів.
Особливе значення для російської логістики має вузлова станція Джанкой. Через неї проходять маршрути, які з’єднують Керч, Феодосію, Сімферополь, Севастополь, Євпаторію та північну частину півострова. Будь-які перебої у роботі цього вузла здатні вплинути на транспортну систему всього Криму.

Основний потік вантажів надходить на півострів через Керченський міст. Альтернативний маршрут через Перекоп використовують значно рідше через близькість до лінії фронту.
Транспортна ізоляція Криму
Російські провоєнні блогери дедалі частіше говорять про ризик поступової транспортної ізоляції півострова. На їхню думку, серія ударів по дорогах, мостах, складах, портах і тепер залізниці формує єдину стратегію тиску на кримську логістику.
Водночас експерти зазначають, що окремі атаки самі по собі не здатні повністю заблокувати постачання до Криму або кардинально змінити ситуацію на фронті. Для встановлення повного вогневого контролю над основними маршрутами потрібні значно більші ресурси.
Однак нинішня кампанія має комплексний характер. Російській армії доводиться одночасно захищати морські шляхи, автомобільні дороги, залізницю, нафтобази, склади, порти та системи протиповітряної оборони. Такий підхід змушує розпорошувати сили та ресурси на великій території.
