Голова наглядової ради державного “Сенс Банку” Микола Гладишенко написав заяву про тимчасове відсторонення з посади на тлі публікації записів у справі “Мідас”. На записах фігуранти корупційного розслідування нібито обговорювали склад наглядової ради банку ще до офіційного призначення її членів Кабміном.
Голова наглядової ради Сенс Банку склав повноваження
Відсторонення стосується періоду, необхідного “для зʼясування всіх обставин”. Про рішення Гладишенка “Сенс Банк” проінформував на своєму сайті. Тимчасовим виконувачем обов’язків голови наглядової ради став Пьотр Новак — незалежний член ради з жовтня 2025 року. Водночас він є громадським радником президента Польщі Кароля Навроцького.
Гладишенко пояснив своє рішення необхідністю зберегти стабільну роботу державного банку на тлі підготовки до приватизації. За його словами, публічний резонанс навколо ситуації вимагає з’ясування всіх обставин без ризиків для діяльності фінустанови.
“Відчуваю відповідальність за долю державного банку, необхідність забезпечити його стабільну діяльність, особливо в контексті підготовки до майбутньої приватизації. Саме тому… я ухвалив рішення про самовідсторонення… на період, необхідний для з’ясування всіх обставин”, — йдеться у заяві Гладишенка.
Приватизація Сенс Банку
Президент України Володимир Зеленський напередодні заявляв про необхідність приватизації “Сенс Банку” вже у 2026 році. Під час наради з урядовцями глава держави наголосив, що держава не повинна затягувати цей процес.
На думку президента, лібералізація банківського сектору допоможе розширити можливості для бізнесу та залучити інвестиції. Окрім банківської теми, президент наголосив на необхідності “перезавантаження” інших держпідприємств — зокрема, закликав провести прозорий конкурс на посаду керівника “Лісів України”.
Після цього уряд доручив Міністерству фінансів та Нацбанку прискорити приватизацію “Сенс Банку”. Очільниця Кабміну Юлія Свириденко зазначила, що профільні відомства також проведуть аналіз ефективності управління банком, припускаючи можливі кадрові зміни за потреби.
Реакція НБУ на скандал навколо Сенс Банку
Національний банк України оприлюднив розгорнуту позицію щодо питань, порушених на засіданні тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради 5 травня 2026 року. У центрі обговорення — діяльність “Сенс Банку” та так звані “плівки Міндіча”.
НБУ нагадав, що рішення про необхідність націоналізації “Сенс Банку” ухвалили через загрозу фінансовій стабільності та ризики для вкладників після запровадження санкцій проти акціонерів. У березні 2022 — липні 2023 року капітал банку скоротився на 50%, тоді як в інших системно важливих банках він зріс на 29%. Регулятор наголосив, що обставини, які розглядала ТСК, не пов’язані з самим рішенням про націоналізацію і не ставлять його під сумнів.
НБУ посилив контроль над банком, зокрема провів інспекційні та дистанційні перевірки з питань кредитування, відповідність вимогам та фінансового моніторингу. У 2023–2026 роках регулятор направив 13 звернень до правоохоронних структур і чотири — до служби фінмоніторингу. Також виявили ознаки прихованої структури управління банком у період до націоналізації.
НБУ роз’яснив: регулятор не бере участі у відборі кандидатів до наглядової ради — він лише перевіряє їхню відповідність вимогам після призначення. Наразі НБУ проводить додаткову оцінку відповідності окремих членів ради критеріям незалежності, зокрема розпочав моніторинг відповідності Гладишенка та адміністративне провадження щодо CEO банку Олексія Ступака.
Окремо НБУ відкинув звинувачення в бездіяльності. Регулятор запевнив, що з 2022 по 2026 рік провів сотні перевірок, а загальна сума штрафів перевищила 1,6 млрд грн. Щодо “Сенс Банку” окремо накладали штрафи та видавали обов’язкові рекомендації.
Сенс Банк на плівках Міндіча
“Українська правда” опублікувала другу частину записів прослуховування фігурантів справи “Мідас” щодо корупції в енергетиці, які прозвали “плівками Міндіча”. За даними видання, група людей, використовуючи зв’язки з колишнім главою Офісу президента Андрієм Єрмаком та підприємцем Тимуром Міндічем, якого називають близьким другом Зеленського, отримала контроль над “Сенс Банком” і найбільшим хімічним заводом країни “Карпатнафтохім”.
На записах зафіксована телефонна розмова від 9 травня 2025 року між фігурантом гучної справи про корупцію в “Енергоатомі” Олександром Цукерманом та Василем Веселим — радником керівника банку після його націоналізації у 2023 році. Раніше бізнесові джерела УП називали Веселого “наглядачем” від Офісу президента, без якого в банку не ухвалювали жодного рішення.
У розмові Веселий озвучив список бажаних членів наглядової ради: Пьотр Новак, Єжи Шугаєв, Ева де Фальк, Олександр Щур, Микола Гладишенко та Олег Містюк. Рівно через 40 днів, 18 червня 2025 року, Кабінет Міністрів призначив саме цих осіб.
“Там має бути 5 або 6 наших членів, в усій цій тусовці з дев’яти. А в нас в цьому по нашій квоті… Двоє, тобто три наступних — це наші”, — обговорював Веселий склад ради.
Згодом наглядову раду оновили: Гладишенко залишився головою, Містюк, Щур і Новак — членами. Шугаєв припинив повноваження 27 січня 2026 року через нове призначення в польському банку, а Еву де Фальк уряд відсторонив 3 жовтня 2025 року.
Під час розслідування 2024 року Веселий заперечив знайомства в Офісі президента та роль “наглядача” в “Сенс Банку”, стверджуючи, що працює там “на громадських засадах”.
