Колишні вербувальники та пропагандисти ПВК “Група Вагнера” стали одним із ключових інструментів Кремля для організації диверсій у країнах НАТО.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела в західних розвідувальних службах.
Нове завдання для старої мережі
За даними співрозмовників видання, люди, які раніше переконували росіян із регіонів вступати до лав ПВК та воювати проти України, тепер отримали іншу місію — шукати в Європі економічно вразливих європейців для виконання диверсійних завдань. Йдеться про підпали, саботаж та інформаційні провокації на території держав-членів НАТО.
Один із представників західної розвідки зазначив, що Головне управління Генерального штабу ЗС РФ фактично “використовує наявні таланти”, маючи на увазі вже сформовану мережу “вагнерівських” рекрутерів. Паралельно активну роль у вербуванні відіграє й ФСБ, яка також залучає так званих “одноразових” агентів для дестабілізації ситуації в Європі.
Кампанія саботажу по всій Європі
За оцінками джерел FT, протягом останніх двох років Москва розширила диверсійну активність у різних країнах ЄС. Мета — підірвати єдність Заходу в підтримці України та спровокувати внутрішні соціальні конфлікти.
Після масових висилок російських дипломатів із Євросоюзу російські спецслужби втратили частину традиційної агентурної мережі. У цих умовах, зазначають європейські чиновники, структура “Вагнера” стала для ГРУ “ефективним, хоча й грубим інструментом” для виконання завдань за кордоном.
Підпали, провокації та онлайн-вербування
За даними розвідок, виконавці отримували інструкції щодо підпалів автомобілів політиків, складів із допомогою для України, а також щодо проведення провокацій із використанням нацистської символіки для дискредитації опонентів Москви.
Більшість завербованих погоджуються на такі дії за гроші. Як правило, це маргіналізовані або соціально ізольовані особи. Рекрутери використовують телеграм-канали та інші онлайн-платформи для пошуку потенційних виконавців.
Водночас за словами джерел FT, ФСБ частіше покладається на кримінальні угруповання та представників діаспор у країнах так званого “ближнього зарубіжжя”, однак така модель виявилася менш результативною для масового вербування в ЄС.
Справа Ділана Ерла та “розгалужена мережа”
Роль мережі “Вагнера” у диверсійній кампанії перебуває під постійним моніторингом європейських спецслужб. Зокрема, пов’язані з нею акаунти в соцмережах, за даними слідства, брали участь у вербуванні групи британців наприкінці 2023 року.
Одним із прикладів стала справа 21-річного британця Ділана Ерла. У березні 2024 року він разом зі спільниками підпалив склад у Східному Лондоні. Суд засудив його до 23 років позбавлення волі. За матеріалами справи, посередники через інтернет підшуковували у Великій Британії молодих людей, готових виконувати диверсійні завдання за грошову винагороду.
Після цього інциденту, як зазначає FT, європейські спецслужби поступово виявили значно ширшу мережу так званих “одноразових” агентів Росії, розосереджених по різних країнах континенту.
Представники служб безпеки ЄС підкреслюють, що використання посередників дозволяє Москві зберігати можливість формального заперечення причетності та масштабувати операції. Водночас така схема знижує професійний рівень виконавців.
За оцінками європейських служб, кількість зірваних атак наразі перевищує число реалізованих диверсій, однак тенденція до активізації гібридних операцій залишається.
