Дональд Трамп ще з часів своєї першої президентської каденції говорить про бажання контролювати Гренландію. Повернувшись у Білий дім, він знову активізував відповідну риторику.
Зокрема, на тлі успіху із захоплення президента Венесуели відбулися переговори щодо Гренландії. А Politico написало, що острів можуть включити до угоди щодо України.
Тож “Політаналіз” розповідає, чим Гренландія важлива для Америки.
Історія Гренландії
Гренландія отримала свою назву в 10 столітті завдяки нормандському мандрівнику Еріку Рудому. Він вважав, що приваблива назва заохотить інших до життя на холодному острові, але цього так й не сталось.
До 1721 року, коли туди прибули місіонери з Данії, населення Гренландії складалося з корінних інуїтів. Через двісті років Копенгаген оголосив острів своєю територією та запровадив повний контроль над торгівлею. Обмеження для іноземних купців дало Данії змогу закуповувати китовий і тюленячий жир на власних умовах.
Під час Другої світової війни, коли Данію окупувала нацистська Німеччина, США направили до Гренландії свої війська, щоб запобігти її захопленню ворогом і захистити родовища кріоліту. Після війни Вашингтон повернув острів під контроль Копенгагена, але зберіг там свою військову присутність. Згодом країни уклали угоду, яка надала Штатам та новоствореному НАТО право “покращувати й готувати територію для військових цілей”.
У 1946-му США запропонували Данії конкретну суму за острів: у перерахунку на сучасні суми – близько мільярда доларів. Тоді в Вашингтоні заявляли, що Гренландія могла б стати пунктом базування для здійснення військових операцій в Арктиці проти ворогів Америки. Втім, пропозицію зрештою відхилили.
Також цікаво й те, що в 1959 році на острові збудували американську військову базу Camp Century. Спочатку її позиціювали як науково-дослідний об’єкт, але згодом з’ясувалося, що вона була прикриттям для проєкту Iceworm, у рамках якого під льодовим покривом планували розмістити інфраструктуру для запуску ядерної зброї. Втім, реалізація проєкту виявилась неможливою й у 1966 році об’єкт покинули, а радіоактивні відходи поховали під льодом.
Автономія Гренландії посилилася у 2009-му, коли острів отримав законодавчі та адміністративні повноваження у більшості внутрішніх питань. Водночас збереглися й певні обмеження: Гренландія не має власної конституції, окремого громадянства, національної валюти чи верховного суду. Питання зовнішньої політики, безпеки й оборони, а також низка інших сфер залишаються у спільній компетенції з Копенгагеном.
Трамп і Гренландія
Про інтерес до придбання Гренландії Дональд Трамп сказав зокрема в 2019 році. Тоді він назвав цю ідею “великою угодою з нерухомості” та пов’язав її зі стратегічним значенням острова в Арктичному регіоні. Втім, як у Данії, так і в самій Гренландії ці заяви назвали абсурдними. Після відмови республіканець навіть скасував запланований державний візит до Копенгагена.
До цієї теми Трамп повернувся під час другої каденції. Крім заяв про те, що Гренландія має увійти до складу Штатів, президент США також зазіхав на Канаду та Панамські острови.
Сприйняття його заяв змінилося на початку 2026 року, коли американські військові захопили президента Венесуели Ніколаса Мадуро для подальшого суду. Після цього, під час однієї з розмов із журналістами, Трамп знову нагадав, що Гренландія необхідна США, оскільки є стратегічно важливою. Також він стверджував, що острів нібито “покритий" російськими та китайськими кораблями.
Пізніше віцепрезидент США Джей Ді Венс закликав європейських лідерів не ігнорувати заяви голови Білого дому, зазначивши, що острів нібито має “критичне значення для системи протиракетної оборони не лише США, а й усього світу”. Водночас держсекретар Марко Рубіо під час брифінгу в Конгресі наголошував, що Вашингтон розглядає не варіант вторгнення, а саме можливість купівлі.
Reuters повідомляло, що Штати розглядали ідею виплатити кожному мешканцю Гренландії до 100 тис. доларів в рамках потенційної угоди. На острові проживає близько 57 тис. осіб, тож загальна сума витрат у такому разі була б меншою за 6 млрд доларів.
9 січня Трамп заявив, що Вашингтон “зробить щось із Гренландією, хочуть вони цього чи ні”. За його словами, це може відбутися “легким шляхом або важким”.
Ба більше, республіканець анонсував запровадження з 1 лютого 10% мита на товари з Данії та ще семи європейських країн через їхнє небажання домовлятися з Вашингтоном щодо придбання Гренландії. Цей крок очікувано викликав обурення серед європейських союзників.
Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що жодне залякування чи погрози не вплинуть на позицію Європи, а прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон наголосив, що Європейський Союз не дозволить себе шантажувати.
Чим багата Гренландія
Понад 80% території Гренландії вкрито льодовим покривом. Прибережні води острова багаті на рибу, а в його надрах зосереджені поклади нафти, урану та рідкоземельних металів, зокрема неодиму, празеодиму, диспрозію і тербію. На тлі танення льодовиків доступ до них стає простішим.
Усі ці ресурси мають важливе значення для високотехнологічних виробництв, оскільки понад 70% світового видобутку припадає на Китай. Натомість США залишаються найбагатшою країною світу, лідером у сфері високих технологій і найбільшим виробником нафти. У цьому контексті Гренландія дуже важлива для Вашингтона, щоб зберегти ці позиції.
Як пояснює BBC, стратегічне значення має й розташування острова в Арктиці. Через Гренландію проходить найкоротший маршрут між Європою та Північною Америкою. Водночас географічно вона ближча саме до Північної Америки, хоч і залишається автономною територією Данії.
Тим часом Китай просуває ідею арктичного торгового маршруту. Пекін навіть планував збудувати у Гренландії два аеропорти, але зрештою Данія домоглася того, щоб обидва контракти отримав Копенгаген.
Росія, своєю чергою, посилює військову присутність в Арктиці. Зокрема, йдеться про розширення військової бази “Арктичний трилисник” на Землі Франца-Йосипа. Розташований там аеродром “Нагурское” майже готовий приймати важкі літаки Іл-78, які здатні дозаправляти винищувачі та бомбардувальники в повітрі.
Скільки коштує Гренландія
Угоди про продаж великих територій разом із населенням давно не укладаються, через що оцінити вартість Гренландії доволі складно. У цьому контексті можна говорити лише про умовну ринкову ціну. Для порівняння: на початку 19 століття 3-й президент США Томас Джефферсон придбав у Франції Луїзіану за 15 млн доларів. А 17-й президент США Ендрю Джонсон купив у Росії Аляску за 15 мільйонів доларів. Втім, навіть з урахуванням інфляції нині ці суми не відповідають реальній вартості територій такого масштабу.
Як орієнтир можна використовувати сучасні ціни на землю в США, яка не використовується для сільського господарства. Якщо порівнювати з Луїзіаною в її колоніальних кордонах 18-19 століть, така площа могла б коштувати щонайменше трильйон доларів, пише BBC. Але через економічний й стратегічний потенціал Гренландії це число могло б зрости в кілька разів.
Так чи інакше, витрати такого рівня довелося б погоджувати з Конгресом США, який, до слова, досі не підтримав фінансування навіть менш масштабного проєкту – будівництва стіни на кордоні з Мексикою.