Василь Омелянович Макух – учасник українського руху опору в СРСР, воїн Української повстанської армії.
Місце народження
Народився 14 листопада 1927 року в селі Карів (нині – Львівська область).
Кар’єра
У юності працював у поміщика в господарстві та допомагав греко-католицькому священнику.
У листопаді 1944 року Макуха призвали до лав Червоної армії, проте дорогою на призовний пункт він утік, перейшов кордон Польщі та доєднався до Української повстанської армії.
Згодом його затримали сили НКВС. Під час допитів назвався Миколою Христославенком й, скориставшись нагодою, зумів утекти.
Після звільнення знову долучився до УПА, де був зарахований до у військової розвідки.
В лютому 1946-го відділ, у якому він служив, отримав наказ перейти польсько-радянський кордон. Під час завдання разом із побратимом натрапив на прикордонників, що призвело до перестрілки, під час якої Макух отримав поранення.
Непритомним був доставлений у райвідділ МВС у Великих Мостах. Пізніше його перевели до тюрми у Львові.
В липні 1947 року Макуха засудили до 10 років каторжних робіт із подальшим обмеженням у правах на 5 років та конфіскацією майна. Покарання відбував у Мордовії та Сибіру. Через 8 років його вислали у спецпоселення.
У 1956 році був звільнений й оселився у Дніпропетровську. Там спершу працював у цеху вогнетривів на заводі “Промцинк”. Згодом влаштувався слюсарем із ремонту побутової електротехніки.
Під час роботи продовжував навчання: закінчив 9 і 10 класи у вечірній школі, а також намагався вступити до університету, але йому відмовили в зарахуванні через судимість за політичними статтями.
Також приділяв багато уваги політичній діяльності. Часто виїжджав до Львова та Києва, щоб налагодити зв’язки з однодумцями.
Смерть
5 листопада 1968 року Макух здійснив акт самоспалення біля Бессарабського ринку в Києві, коли місто готувалося до річниці Жовтневого перевороту. Він облив себе бензином, підпалив й побіг у бік сучасного Майдану Незалежності, вигукуючи: “Геть колонізаторів! Хай живе вільна Україна!”. Від отриманих опіків помер у лікарні. На той момент йому було 40 років.
Сім’я
Був одружений із Лідією Запарою. У них народилися двоє дітей: дочка Оля й син Володимир.