Президент США Дональд Трамп, ймовірно, навмисно запропонував ЄС нереалістичні вимоги, щоб уникнути нових санкцій проти Росії.
Про це повідомило видання The Wall Street Journal.
Європейські уряди тиснули на Дональда Трампа з вимогою посилити санкції проти Росії. Однак він змінив хід подій, закликавши їх самостійно припинити купівлю російської нафти та ввести мита проти Індії й Китаю. Наразі лідери ЄС міркують, як відреагувати.
Дипломати повідомляють, що цього тижня ухвалення нового пакета санкцій проти РФ відклали, щоб зробити його жорсткішим.
Після розмови з Трампом голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що санкції вдарять по банківському сектору Кремля, крипторинку та енергетиці.
За інформацією обізнаних джерел, Трамп також запропонував Європі використати заморожені російські активи в Бельгії, що зберігаються з початку вторгнення. Представники адміністрації ідею підтримали, хоча раніше ЄС остерігався псувати репутацію блоку як фінансового центру.
Деякі дипломати вважають, що Трамп висунув свідомо нереалістичні вимоги, аби уникнути додаткового тиску на Росію.
Політика ЄС
Як пише The Wall Street Journal, Урсула фон дер Ляєн просуває план відмови від російських енергоносіїв до 2027 року. Та будь-яке пришвидшення наштовхнеться на спротив Угорщини та Словаччини.
Близькі стосунки Орбана з Трампом можуть дещо змінити позицію Будапешта, тоді як Німеччина, Франція та Італія продовжують купувати російське пальне.
ЄС відкинув ідею запровадження тарифів проти Індії та Китаю, надаючи перевагу санкціям проти компаній і осіб, що обходять обмеження. Новий пакет передбачає включення деяких китайських компаній, а щодо Індії — лише окремі заходи.
Попри заклики ЄС до жорсткіших санкцій проти РФ, його країни продовжують купувати російське пальне та дозволяють деяким банкам РФ доступ до SWIFT.
Крім того, Дональд Трамп не реалізував власні погрози нових санкцій, лише запровадив 50% мито на індійські товари через закупівлі російської нафти.
Країни ЄС продовжують купувати російські енергоносії (близько 27 млрд доларів за 2024 рік – ред.), збільшуючи імпорт скрапленого газу, при цьому уникаючи конфлікту з Китаєм.
Заморожені активи
Водночас розглядається використання частини із 300 млрд доларів заморожених активів російського Центробанку для фінансування оборони України з можливістю розблокувати кошти вже наступного року.
За повідомленнями, один із варіантів передбачає, що Європа фактично позичить ці кошти Україні, беручи на себе ризик покриття будь-яких втрат Euroclear.
У разі, якщо після війни Росія не виплатить репарації, ЄС планує зберегти чинність санкцій. Зокрема, щоб уникнути дилеми між конфіскацією активів і власними виплатами Euroclear, адже санкції забороняють повернення активів РФ.
Водночас Москва нібито попередила, що у відповідь на конфіскацію активів може захоплювати власність європейських компаній, що досі працюють у країні.
