З димаря над Сикстинською капелою вдруге здійнявся чорний дим — це свідчить про те, що кардинали Католицької церкви, зібрані на конклав, знову не дійшли згоди щодо обрання нового Папи Римського.
Про це стало відомо з трансляції із Ватикану.
Таким чином завершилася ранкова сесія голосування на другий день конклаву. Наступне засідання заплановане з 17:30 до 20:00.
Учора, в перший день голосування, з димаря Сикстинської капели також підіймався чорний дим.

Скриншот
О 22:00 за київським часом пролунала звістка, що кардиналам не вдалося з першої спроби обрати нового Папу, що стало розчаруванням для понад 30 тисяч вірян, які заповнили площу Святого Петра в очікуванні результату.
Якщо ж кардинали досягнуть згоди, над Ватиканом з’явиться білий дим як символ обрання нового Папи.
Вибори Папи Римського
Після смерті 266-го Папи Римського Франциска, який помер 21 квітня у віці 88 років через інсульт і тяжкі ускладнення серцево-судинної системи, Католицька церква розпочала активну підготовку до конклаву.
Тепер відповідальність за вибір нового очільника Католицької церкви покладена на 133 кардиналів з усього світу. Вони щодня збиратимуться в Сикстинській капелі для участі в таємному голосуванні.
Тривалість конклаву точно не встановлена — зазвичай вона триває декілька днів, але в історії траплялися винятки. Найдовше обрання Папи відбувалося між 1268 і 1271 роками, коли процес затягнувся майже на три роки, що згодом спричинило серйозні зміни в правилах проведення конклаву.
Як обирають нового Папу Римського
Процес обрання Папи Римського відбувається у суворій конфіденційності під час конклаву. Участь у голосуванні можуть брати 137 кардиналів віком до 80 років. Значну частину цих кардиналів було призначено самим Папою Франциском, що істотно впливає на напрям ідеологічних симпатій у голосуванні.
На відміну від виборів політичних діячів, процедура вибору Папи позбавлена зовнішнього впливу. Кардинали повністю ізольовані від світу: їм заборонено будь-яке спілкування із зовнішнім середовищем, і рішення приймаються після серії молитовних роздумів і внутрішніх обговорень.
Хто є фаворитами на Папський престол
Після смерті Папи Франциска 21 квітня 2025 року основна увага перейшла до papabili — ймовірних претендентів на папський престол. Хоча обговорення можливого наступника ще за життя понтифіка вважається виявом неповаги, після його смерті ці дискусії стали значно активнішими.
Ось декілька ключових фігур, які згадуються найчастіше:
- П’єтро Паролін (Італія, 70 років) — нинішній державний секретар Ватикану, якого видання US Catholic називає "віртуозом дипломатії". Серед його заслуг — участь у нормалізації відносин між США та Кубою у 2014 році й укладення угоди з Китаєм у 2018-му.
- Луїс Антоніо Тагле (Філіппіни, 67 років) — харизматичний церковний діяч, популярний серед вірян і ЗМІ. Його соціально прогресивні погляди перегукуються з позицією Франциска, а вільне володіння англійською лише підсилює його міжнародну привабливість. Він може стати першим Папою з Азії.
- Пітер Турксон (Гана, 76 років) — представник африканського континенту, де католицизм динамічно зростає.
- Петер Ердо (Угорщина, 72 роки) — теолог-консерватор, якого часто називають компромісним варіантом. Його досвід управління церквою в авторитарному політичному середовищі Угорщини надає йому особливої ваги в очах прихильників порядку й чітких доктринальних орієнтирів.
- Микола Бичок (Україна, 45 років) — наймолодший серед претендентів, єпископ Української Греко-Католицької Церкви в Австралії. Його вік, рішуча підтримка України у війні та енергійна діяльність роблять його гарним кандидатом. Як зазначає Crisis Magazine, історія знає приклади, коли молоді Папи очолювали церкву у вирішальні моменти.
