В Октябрському суді Полтави колишньому посадовцю Міноборони України Олександру Лієву обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 52 дні.
Про це повідомляє "Суспільне".
Лієв залишатиметься в СІЗО до 14 березня цього року з можливістю звільнення під заставу, яка перевищує 9 мільйонів гривень.
Цікаво, що судове засідання у цій справі вже двічі переносили через відсутність прокурора.
Адвокат Лієва Назар Кульчицький заявив, що сторона захисту має намір оскаржувати рішення суду в апеляційній інстанції.
Він зазначив, що спочатку хоче ознайомитися з текстом ухвали, після чого захист буде боротися з підозрою, займаючись збором доказів і доведенням невинуватості клієнта.
Також адвокат повідомив, що вони спробують знайти кошти для внесення застави.
Нагадаємо, Лієва затримали ще 12 лютого 2024 року з можливістю застави в 50 мільйонів гривень. Через місяць його звільнили під особисте зобов’язання, однак 9 квітня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала це рішення. Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки строк його утримання під вартою завершився 8 квітня.
Справа Лієва
За даними розслідування, у жовтні 2022 року фігуранти уклали угоду з Міністерством оборони на постачання 100 тисяч мінометних снарядів іноземного виробництва. Проте зобов’язання доставити їх у грудні того ж року не були виконані. Попри це, Міноборони перевело постачальнику, підприємству "Львівський арсенал", 97% передбаченої суми.
27 січня 2024 року, завдяки співпраці Національної поліції, СБУ та Міністерства оборони, п’ятьом особам було висунуто підозри за статтею 191 ч. 5 Кримінального кодексу. Вона стосується привласнення або розтрати майна через зловживання службовим становищем в організованій групі. За це загрожує покарання у вигляді до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Раніше Міністерство оборони оголосило про виграш суду на суму понад 1,5 мільярда гривень проти "Львівського арсеналу" за непоставлені мінометні постріли.
У рамках цієї справи Олександра Лієва затримали, коли він намагався виїхати за кордон.
Сам Лієв категорично заперечує свою провину, стверджуючи, що ціни на продукцію на момент підписання контракту були "повністю прийнятними", а також, що саме він передбачив у договорі строгі штрафні санкції за будь-які затримки чи зриви.
