На перший погляд саміт НАТО в Анкарі був успішним для України – країни альянсу оголосили 140 млрд євро військової підтримки до 2028 року. Президент США Дональд Трамп пообіцяв надати ліцензії на виробництво систем Patriot. Український лідер Володимир Зеленський, як то кажуть був в ударі, – вдало пожартував, що не їде до Москви, бо там небезпечно – забагато українських дронів.
У віддаленій перспективі домовленості можуть переглянути під час та за підсумками виборів у країнах Заходу. Регіональні та загальнонаціональні кампанії стартують у вересні і триватимуть більше року.
Яких змін можна очікувати, з’ясовувало видання Політаналіз.
Еволюція України
Саміт, який відбувся 7-8 липня у столиці Туреччини, без перебільшення став історичним для України. В Анкарі офіційно зафіксували новий статус української держави – контрибутор, тобто суб’єкт, який робить внесок у спільну справу, в даному випадку – у безпеку НАТО.
Спільна пресконференція українського та американського президентів Дональда Трампа та Володимира Зеленського висвітила, як далеко просунулася Україна вперед від скандальної зустрічі в Овальному кабінеті. Тоді український лідер був хлопцем, що "не має козирів", в Анкарі Трамп зарахував його в категорію переможців.
В компанії Зеленського президент США виглядав задоволеним, схвалив українські далекобійні удари по російським нафтопереробним заводам. Кульмінацією зустрічі стала обіцянка Трампа надати Україні ліцензію на виробництво Patriot.
"Ми дамо вам ліцензію… Робіть самі", – сказав Трамп, наголосивши, що йдеться про оборонні, а не наступальні системи.
Зеленському вже не приходилося доводити, що в нього є козирі. Він вів себе невимушено, елегантно відбивши пас Трампа про поїздку до Москви на переговори. Його жарт про небезпеку у Москві через українські дрони сподобався президенту США. Відтепер Кремлю стане складніше наполягати, що російська столиця – єдиний майданчик для переговорів.
Проблеми поділу
Країни НАТО за підсумками саміту в Анкарі ухвалили декларацію, в якій закріпили цьогорічний обсяг військової підтримки України у розмірі 70 млрд євро. Також підтвердили намір зберегти щонайменше аналогічний рівень допомоги Києву у 2027 році.
Відтепер починається найцікавще – як виконуватимуться досягнуті політичні домовленості. З технічними процедурами проблем не повинно бути – за понад чотири роки війни напрацьовано безліч відповідних механізмів. Головна інтрига: як розподілять фінансове навантаження. Йдеться про те, яким буде розмір внеску для кожної країни.
Згідно з декларацією саміту, основну частину військової допомоги Києву тепер оплачують Європа та Канада. Це відповідає стратегії адміністрації президента Трампа, щоб європейські країни взяли на себе головну фінансову та військову відповідальність за підтримку України.
Серед країн Європи за обсягами гуманітарної, фінансової та військової допомоги Україні лідером є Німеччина. За даними німецького уряду, з лютого 2022 року по квітень 2026-го Берлін надав Києву допомоги суму близько 41 млрд євро. Також взяв зобов’язання в розмірі 55,5 млрд євро на наступні роки.
Тож не дивно, що Берлін не проти пропустити поперед себе ще когось з європейців. Наприклад, Польщу.
Як реагує Польща
Варшава з публічною відповіддю не забарилася. Напередодні саміту в Анкарі міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що з лютого 2022 року Польща надала Україні допомоги на 16,45 млрд злотих (приблизно 3,75 млрд євро). Понад 90% з цієї суми – близько 15 млрд злотих (орієнтовно 3,4 млрд євро) – це витрати на обороноздатність України у перші два роки повномасштабної російської агресії.
Про небажання Польщі брати на себе більше фінансової відповідальності може свідчити заява прем’єра країни Дональда Туска. Він сказав, що в Анкарі польська делегація має бути обережною у своїх заявах щодо нових обсягів допомоги Україні.
В цьому контексті стає більш зрозумілою істерія в Польщі навколо присвоєння українському військовому підрозділу почесного найменування "Героїв УПА". Доволі зручно розколупати старі травми, зайняти позу ображеного і заявити: ми не будемо платити Києву, який "захопився культом злочинців". Зручно, але і по-дитячому також.
Про дорослі ігри
Результатом виборчого циклу 2026/27 у Європі може стати збільшення у владі прихильників Росії та її президента Володимира Путіна.
Відкриває кампанію Німеччина серією місцевих виборів до ландтагів (парламентів). 6 вересня німці голосуватимуть за представників ландтагу землі Саксонія-Анхальт. Через два тижні, 20 вересня, місцеві вибори відбудуться в Берліні та землі Мекленбург – Передня Померанія.
Фото: УНІАН
Соціологічні опитування показують, що в країні все більш популярною стає проросійська "Альтернатива для Німеччини" (AfD). За даними квітневого дослідження, результати якого наводить Die Welt, 27% опитаних підтримують "Альтернативу для Німеччини". Це на один процентній пункт більше, ніж місяцем раніше.
Рейтинг коаліційного блоку ХДС/ХСС канцлера Фрідріха Мерца впав до 23%, що на 3% менше, ніж у березні. Це найнижчий рівень підтримки політсили з грудня 2021 року.
На цьому тлі міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус порушив питання про неприпустимість передачі AfD секретної інформації, щоб уникнути витоків до Москви.
Невідомо, яку позицію обійме новий глава уряду Великої Британії – країни, яка обіймає друге місце після Німеччини за обсягами допомоги Україні. Енді Бернем у колонці для газети Times 10 липня пообіцяв подальшу непохитну підтримку Києву. Наскільки це відповідатиме дійсності, стане зрозуміло у вересні, коли завершиться транзит влади.
Невдовзі розпочнеться президентська кампанія у Франції, одною з головних претенденток якої вважається "подруга Путіна" Марін Ле Пен. 57-річна неформальна лідерка правопопулістського "Національного об’єднання" вже підтвердила намір балотуватися на посаду президента Франції.
За результатами опитування Toluna Harris Interactive, проведеного 7-8 липня, Ле Пен очікує успіх в обох турах президентських виборів.