Україна, яка раніше повністю забезпечувала себе сіллю, наразі вимушена імпортувати її. Це прикра історія, бо держава, яка через повномасштабне вторгнення РФ залишилася без власного солевидобутку, опинилася в заручниках приватного бізнесу. Про це начальник Закарпатської ОВА Мирослав Білецький розповів в інтерв’ю "Укрінформу".
Посадовець пояснив, що сіль з Тереблянського родовища, що в Тячівському районі, може повністю закрити відповідні потреби України. За словами Білецького, запасів там багато, і сіль гарної якості.
"Тобто із сіллю в Тереблі дійсно немає жодних проблем. Є проблеми із власниками, які пересварилися, заблокували роботу один одного і зараз застрягли в судах", – розповів посадовець.
Як уточнив Мирослав Білецький, йдеться про корпоративні права власників родовища. Тож ані держава, ані органи місцевого самоврядування не можуть вплинути на ситуацію. Він вказав, що єдина опція, доступна ОВА, – це спроба примирити власників, щоб розблокувати роботу підприємства на Закарпатті.
"Ця історія поставила в залежність всю державу – тому, що своєї солі у нас так і нема, ми далі возимо її з Єгипту чи інших країн за 2 тисячі кілометрів. Ми не маємо нових робочих місць та податків, не маємо розвитку. А могли б", – підкреслив Мирослав Білецький.
На його думку, суспільний інтерес не повинен страждати через непорозуміння кількох людей.
Більше про видобуток солі в Україні
До повномасштабної війни ключовим постачальником цього продукту було державне підприємство "Артемсіль". Видобуток відбувався у п’яти шахтах на території Донецької області. Адмінцентром був Соледар, наразі захоплений та зруйнований російськими терористами.
Як інформує BBC, запаси підприємства на території Донецької області у 2017 році оцінювали у 4,5 млрд тонн кам’яної солі. А виробничі потужності були розраховані на випуск 7 млн тонн солі на рік.
Видобуток солі на Закарпатті розпочався у серпні 2023 року, але через сварку власників невдовзі припинився. За інформацією "Укрінформу", обсяги видобутку на Тереблянському родовищі можуть сягати 45 тонн на добу. Та у разі розширення виробничих потужностей можливе збільшення до 200 тонн.
